Як приготувати домашній кефір?

Не всяке молоко підходить для того, щоб приготувати кефір. Тільки найкраще, з високим вмістом білка і молочного цукру. Цей цукор дуже люблять кефірні грибки, з яких роблять закваску. Грибки додають в молоко при температурі 20 градусів, вони починають розмножуватися. Це процес приготування кефірної закваски. Також роблять закваску для ряжанки чи йогурту. Тільки набір мікроорганізмів в цих продуктах інший, які надають ряжанці та йогурту властивості, притаманні лише їм одним. А готову суміш для закваски кефіру, зазвичай купляють в аптеках, або спеціалізованих магазинах.

Через 12 годин грибки дістають з закваски. Інакше дріжджі почнуть бродити і замість безалкогольного напою вийти алкогольний. Готову закваску додають в ємності з молоком, розмішують і залишають сквашуватися.

Як відомо, 150 років тому рецепт кефірної закваски зберігався у найсуворішій таємниці. Сьогодні будь технолог на молочному виробництві знає, що до її складу входять молочнокислі стрептококи, оцтовокислі бактерії і дріжджі. Смак і якість кефіру ретельно перевіряють у лабораторії. Через 10-13 годин кефір, досягає напівготовності і його можна відправляти на фасовку. Ще 10 годин охолоджений кефір буде дозрівати.

В залежності від того, скільки днів кефіру, він зовсім по-різному діє на організм. Добовий кефір розслабляє кишечник, продукт, який простояв більше двох діб – навпаки, закріплює.

Вживати кефір потрібно 2 рази на день. Бажано один раз вранці, щоб наситити організм швидкими амінокислотами і другий раз увечері, тому що з кефіру оптимально засвоюється кальцій

Кальцій організм краще всього сприймає разом з магнієм. Тому кращий спосіб повечеряти – це склянка кефіру і кілька мигдалевих горіхів. Найголовніше – кефір може зберігатися в холодильнику не більше 3 діб.